Iпотека в Україні
Портал іпотечного кредитування


Чи впораються кредитнi спiлки з потоком клiєнтiв?

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Offline Редактор

  • Старший модератор
  • Эксперт
  • ****
    • Повідомлень: 2384
    • Репутация: 2
    • Ипотека в Украине
Кредитнi союзи, нiби-то менш залежнi вiд фiнансової кризи, потроху також починають нервувати. Побоювання традицiйнi: мовляв, люди можуть почати масово знiмати депозитнi кошти.   

Щоправда, термiново вилучити грошi не так просто. За словами радника Всеукраїнської асоцiацiї кредитних союзiв України Вiкторiї Волковської, цi установи добилися, щоби 15 жовтня Держфiнпослуг заборонив дострокове закриття депозитних рахункiв кредитних союзiв. Адже, як вiдомо, на них не розповсюджується аналогiчна постанова НБУ щодо комерцiйних банкiв.

Вiдтак, становище КС, як свiдчать цифри, набагато краще за ситуацiю, що склалася в банкiвському секторi.

Фактор ризику №1 — Масова роздача кредитних грошей

За словами президента ОКС “Програма захисту вкладiв” Андрiя Оленчика, обсяг грошей, якi знаходяться на депозитних рахунках союзiв, складає 4,22 млрд. грн., а активи складають 6 млрд. грн. Вони мають великi власнi кошти, а також резервнi фонди.

До того ж, експерт, як i iншi спецiалiсти кредитних союзiв, не заперечують, що їх установи є досить локальними, i невеликою мiрою пiддаються рiзного роду кризам.

“95% кредитних спiлок не бере участi в фiнансуваннi будiвництва, яке, як вiдомо, зараз потерпає вiд кризи. Мiнiмiзованi нашi вiдносини i з комерцiйними банками. Згiдно з законами України, ми не маємо права скеровувати свої кошти на депозитнi рахунки банкiв та цiннi папери “, — зазначає президент ОКС “ Програма захисту вкладiв”.

Кредитнi союзи взяли на себе удар влiтку цього року, коли банки масово вiдмовлялися надавати споживчi кредити населенню.

Так, за словами голови правлiння того ж союзу Iвана Вишневського, лише з сiчня по липень 2008 року КС надали кредитiв обсягом 3,45 млрд. грн., що на 40% бiльше, нiж за аналогiчний перiод минулого року.

Але пiком цього “торжества роздачi грошей” став вересень, коли союзи надали кредитiв у десятки разiв бiльше, нiж за той самий перiод минулого року.

Ось тут i варто замислитися. Навiть враховуючи той факт, що доходи всiх КС за перше пiврiччя 2008 року склали 688 млн. грн., що набагато бiльше, нiж минулого року.

Фактор ризику №2 — Зв`язок iз банками iснує

Хоча керiвники КС i заперечують факт, що вони тою чи iншою мiрою пов`язанi з банками, та зв`язок є безумовно. Бiльше того, як стверджує аналiтик Мiжнародного центру перспективних дослiджень Олександр Жолудь, деякi банки свого часу були свого роду “отцями” кредитних союзiв.

“Багато КС настiльки сильно пов`язанi з банками, що криза цих установ може настати так само швидко i одночасно, як це сталося iз банкiвською системою”, — стверджує Олександр Жолудь. Експерт взагалi не радить сподiватися на кредитнi спiлки, як на стабiльнi органiзацiї.

Фактор ризику №3 — Псевдо-кредитнi союзи

Велику бiду справжнiм кредитним союзам спричиняють так званi “Автоклуби”, “Кредитнi товариства” тощо, якi не мають нiчого спiльного зi справжнiми КС. Принаймнi так запевняє голова експертної групи Всеукраїнської асоцiацiї кредитних союзiв Михайло Бiлгородський.

За його словами, цi органiзацiї мають справу з будiвельниками та автосалонами, збирають грошi, кредитуючи в повному обсязi лише перших своїх членiв (iншi ж чекають своєї черги).

Така структура дуже нагадує фiнансовi пiрамiди середини 90- рокiв минулого столiття, якi не можуть не перевернутися. Хоча i з часом. I грошi назад людям не повернути.

Такi псевдо-кредитнi союзи дуже псують репутацiю справжнiм, якi є пiдзвiтними Держфiнпослуг.

Особливо це вiдчувається останнiми мiсяцями, коли люди масово зневiрюються щодо повернення своїх грошей iз рiзних фiнансових установ.

Що ж робити?

Що ж у цiй непростiй ситуацiї можуть зробити КС для полегшення своєї долi? Керiвники союзiв, по-перше, планують збiльшити ставки за депозитами, щоб залучити бiльше грошей, “вимитих” кредитами.

Цi показники до Нового року можуть зрости на 10-20% i скласти, таким чином, 45-50%. Хоча це досить ризикована справа.

По-друге, якщо в одного КС не вистачає грошей, то вiн може взяти в борг у iншого. До того ж, деякi дiячi кредитних союзiв натякають, що без допомоги комерцiйних банкiв тут аж нiяк не обiйтись.

Ну а банки, як вiдомо, i самi переживають велику кризу. Так що проблема виживання КС лишається вiдкритою.    
 
Автор: Олег ГРОМОВ